Адреса: 03061, Київ-061
вул. Миколи Шепелєва, 3-а
Телефон/факс: (044) 455-05-72, (044) 455-05-75
Email: info@usg.org.ua

Унікальна програма для ТОП-посадовців розроблена та запроваджена в УШУ

Повернутися
19.10 2020

Сучасна інноваційна програма «Антикризовий менеджмент у публічному управлінні» цього місяця розкриває перед першою групою слухачів Української школи урядування вищий рівень нових професійних навичок. Курс, який ще не має аналогів на освітньому ринку України, розроблено на вимогу сьогодення, із залученням унікального досвіду ексклюзивних спікерів та з використанням передових освітніх технологій.

Про суттєві особливості програми розповів керівник Центру спеціальних програм навчання та освітніх технологій УШУ Володимир Страшко.

-Для кого створена ця програма? Які посади держслужби підпадають під цільову аудиторію слухачів програми?

В.С.: Ми зосередили увагу на всіх рівнях держслужбовців категорії «А».

Головне, щоб пройти навчання, людина повинна перебувати на посаді, яка передбачає можливість впливу на управління кризою. Навіть якщо держслужбовець не перший керівник, а, скажімо, профільний заступник, він бере участь в розробці антикризового плану, таким чином він прямо відповідає нашій цільової аудиторії. Також ця програма буде надзвичайно корисна представникам обласних адміністрацій, які прирівнюються до категорії «А».

-Чому вибрали цю тематику?

В.С.: Тематику вибрали відповідно до підготовленого НАДС переліку потреб, в якому держслужбовці категорії «А» вказали, що для них найбільш пріоритетною темою є управління змінами. В контексті того, що несподівані зміни, які призводять до відмови роботи системи і деструктивних наслідків – це криза, то управління змінами дорівнює поняттю антикризове управління.

Крім того, як зазначив один із наших спікерів, індикативні показники, що розглядаються на етапі моніторингу кризових явищ, у багатьох сферах зараз свідчать про наявність кризи, тому актуальність цієї програми дуже висока.

-З якими якостями слухачі мають входити у навчання, щоб ефективно вдосконалюватись, наприклад, чи важливі стратегічне мислення, лідерство?

В.С.: Лідерство – це особистісна якість того, хто займається антикризовим управлінням.

А стратегічне мислення є обов’язковою навичкою і без нього в антикризовому управлінні ніяк. Коли ми говоримо про антикризове управління, то вбачаємо його результат в сформованій дорожній карті, вона ж – стратегія того, як повинна виглядати галузь або організація через якийсь час після прийняття антикризових заходів. Тому я б сказав, що стратегічне мислення є основа антикризового управління. У програмі приділяється велика увага і розробці антикризової стратегії і декомпозиції. Окремо відзначу декомпозицію, з огляду на те, що з нею часто бувають труднощі. Поширена практика декларативного прийняття стратегії грішить тим, що отримується документ без фінансового базису, без виконавців, без плану і термінів реалізації кожного пункту. Будь-яка стратегія повинна знаходити своє відображення в конкретних тактичних діях.

-Чи важко було знайти спікерів для цього курсу?

В.С.: Пошук спікерів був затяжним і складним. Тема практично відсутня в такому розрізі: є кризисний менеджмент для бізнесу з фокусом на фінансові показники, є антикризове управління в корпоративному сегменті, а в держуправлінні такої програми до цього часу не було. Тому ми не хотіли обмежуватися викладачами, які компетентні в комерційних і корпоративних кризах.

Ми повинні були знайти тих, хто сам розуміє, що таке державне управління зсередини, має досвід управління держкомпанією, великою держустановою, щоб адекватно представляти собі наявний інструмент. Були розіслані десятки запрошень, в результаті ми отримали фінальний склад спікерів з високою кваліфікацією в цій сфері.

-Хто саме увійшов до складу спікерів?  

В.С.: Анатолій Кінах, прем’єр-міністр України з 29 травня 2001 по 21 листопада 2002, міністр економіки України (з 21 березня 2007 по 18 грудня 2007), президент Українського союзу промисловців і підприємців.

Ольга Прохоренко, c 2014 року і до недавнього часу HR-директор Нацбанку, брала участь в трансформації регулятора, яку вважають беззаперечно успішним прикладом реформи державної структури в Україні.

Костянтин Кошеленко, заступник голови Фонду держмайна, готовий поділитися прикладами з особистої діяльності, як ілюстрацією того, що криза окремої галузі може бути успішно подолана, той же Готель «Дніпро» – його хороший кейс.

Євген Козак, директор з розвитку персоналу та соціальної політики ПАТ «Укрзалізниця» (2017-2020 рр.), безпосередньо розробляв кадрову політику компанії, яка є однією із складних в тому сенсі, що вона одночасно є акціонерним товариством і цілою галуззю макрорівня з активами по всій країні.

-Хто став розробниками програми і з чого вона складається в підсумку?

В.С.: У розробці програми брали участь спікери і команда методологів, в тому числі Освітнього хабу міста Києва.

Курс складається з трьох частин.

Модуль №1. Електронний інтерактивний курс із 6 уроків (теорія з кризового управління і кейси). Оскільки методичних матеріалів до такої програми не існувало, розробники проводили інтерв’ю з максимально можливою кількістю експертів, виокремили з матеріалу відповідні приклади і упакували в програму, тобто фактично з нуля проведена глибока дослідницька робота. У програму закладені реальні кейси, як українські, так і зарубіжні, з військової сфери, з економічної, з техногенної.

Модуль №2. Відео інтерв’ю зі спікерами.

Модуль №3 Очний тренінг, на завершення якого учасники повинні будуть розробити антикризову стратегію за заданим кейсом під керівництвом тренера, що виступатиме більше модератором, ніж учителем. Завдання учасників – виробити продукт. Для цієї оффлайн частини ми відібрали комплексні вправи, адже криза в держуправлінні носить інтегральний характер. Зокрема один із прикладів був реальною спільною проблемою кількох європейських держав і слухачі спробують виробити схоже або своє особисте рішення.

Які перспективи програми?

В.С.: Надалі є плани зробити адаптацію курсу для категорії Б, тому що саме цей сегмент управлінців займається реалізацією вироблених стратегій, і вони повинні мати відповідну мотивацію, бачити і розуміти, як стратегія виглядає до рівня реалізації, ставити та отримувати відповіді на питання «навіщо це робити» і «чому так вирішили».

Схожі новини\анонси